Кодеин Purple Drank Советская Гавань

Чуваки, блин, вот у меня недавно был такой зашквар. В общем, решила я, что пора провести небольшую рокировочку с волосами, перекрасить их. Такая пасхалка, да?

Лазила я по клубам, ища закладки, но тут наткнулась на одного мескалинщика. Делюсь ему своим планом, и он мне говорит: "Цэ, бро, нафиг тебе закладки? Есть анаша, ганджа и все такое. Я на них форсить буду, а ты свои волосы перекрашивай". Я так обрадовалась этой идее, что сразу же перепрыгнула от радости.

Ну и мы с ним отправились в поисках анаши и ганджи. Где-то на задворках города нашли этот дрын. И я, блин, сразу начала лайтовую викой форсить, чтобы разогреться перед процессом перекрашивания волос. Прямо на улице делали, ведь важно внести свою палку в колесо моды, а я всегда за новые эксперименты.

Так вот, сидим мы с этим мескалинщиком, у нас под руками все нужные инструменты: краска, перекись, пурпурный фильтр и, конечно же, плесень. Чтобы было круче, я еще и нарядила волосы пасхалкой - подсказкой для всех, что я теперь розовая чикуля. Продумала я все до мелочей, чтобы мои волосы выглядели ярко и неотразимо, словно лампочка на шестикратную дозу анаболиков.

Так я и перекрасилась в розовый. И ощущения были просто зажигательные, словно я нашила самый крутой гандж #волосыстеповышение

Когда я впервые увидела себя в зеркале с новым цветом волос, я просто решила, что мир моей модности не будет прежним. Я обещала себе, что буду брать себя в руки и форсить этот новый образ до последнего лайтового волоска.

Розовый кодеин стал моим козырем, секретной пасхалкой, которая разгадывается только с наглядностью волос. Когда я заходила в клубы или просто гуляла по городу, все обращали внимание на меня. Привет, мир, я теперь наркоман комик в розовом платье!

Знаете, друзья мои, это была одна из моих самых безумных идей, но она сработала. Я вжилась в роль, которую сама себе создала, и она меня не осудила. Будьте смелыми, экспериментируйте со стилем и волосами, форсьте свои идеи и пусть ваш образ станет культовым. Ведь мы все стремимся к этому, да? Не берите это всерьез и не пробуйте ничего подобного без соответствующего знания и опыта.

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!